Гендерна упередженість в діагностиці аутизму - чи справді жінок-аутисток настільки менше, ніж чоловіків, як про це свідчить офіційна статистика?

Діагностика аутизму у дівчат і жінок часто ускладнюється через гендерні відмінності у його прояві.

В статті “Improving Diagnostic Procedures in Autism for Girls and Women: A Narrative Review” автори Джулія Кук, Лора Галл і Вілл Менді досліджують, чому ці упередження виникають, та пропонують шляхи вдосконалення діагностичних процедур.

Дівчата й жінки з аутизмом часто залишаються недіагностованими або отримують діагноз пізніше, ніж хлопці та чоловіки. Традиційні уявлення про аутизм, сформовані на основі досліджень з переважно чоловічими вибірками, призводять до того, що дівчата не відповідають типовим діагностичним критеріям, а надійних біомаркерів чи інших біологічних тестів на аутизм не існує, все це значно ускладнює процес діагностики.

Дослідження ж виявили, що дівчата-аутистки частіше демонструють набагато кращі, в порівнянні з хлопцями, соціальні навички та здатність підтримувати зовнішню ілюзію нейротиповості. В той час як хлопці можуть мати очевидні труднощі в спілкуванні чи відсутність інтересу до взаємодії, дівчата часто успішно імітують поведінку однолітків, що значно ускладнює, а іноді й унеможливлює виявлення соціальних дефіцитів.

Однією з важливих гендерних відмінностей є підхід до взаємодії, до дружби зокрема. Хлопці з аутизмом частіше мають менше друзів і меншу потребу у спілкуванні, тоді як дівчата, попри поверхнево нормальні та розгалужені відносини з оточуючими, частіше стикаються з конфліктами та нерівними дружніми стосунками. Дослідники зазначають, що такі дівчата можуть товаришувати одночасно з багатьма особами , але ці стосунки часто супроводжуються значними труднощами, зокрема конфліктами через нерозуміння соціальних норм або неспроможність повністю інтегруватися до групи однолітків. То ж кількість близьких та дружніх стосунків може бути корисним показником для оцінки хлопчиків-аутистів, але досвід конфліктів у дружніх стосунках замість констатації їх кількості може бути більш корисним для оцінки соціальних навичок у дівчаток-аутисток.

Раннє успішне маскування, яке частіше спостерігається у дівчат і жінок, полягає у свідомому приховуванні аутистичних особливостей. Наприклад, дівчата можуть навчатися заздалегідь запам’ятовувати фрази для розмови, уникати певних дій, які видають їхню відмінність, або імітувати поведінку друзів. Це дозволяє їм тимчасово уникати соціальної ізоляції, але водночас ускладнює діагностику.

Маскування призводить до емоційного виснаження та підвищеного ризику розвитку тривожності, депресії або інших супутніх станів. Автори статті підкреслюють, що врахування цього феномену є ключовим для точнішої діагностики дівчат із аутизмом.

Дівчата з аутизмом часто мають високий ризик розвитку супутніх психічних розладів, таких як тривожність, депресія або розлади харчової поведінки. Ці стани можуть маскувати аутистичні риси, що також значно ускладнює діагностику.

За підрахунками, 20–30% жінок, які отримують лікування від нервової анорексії, є аутистками. У більшості таких випадків аутизм діагностується лише через кілька років після успішного лікування РХП, хоча саме сенсорні особливості та емоційна регуляція часто є причинами обмеженого харчування та сприйняття себе.

Для покращення діагностики аутизму у дівчат і жінок було б добре використовувати багатофакторний підхід: використання самозвітів, спостережень, опитувань батьків та вчителів; обов’язкове проведення

оцінки маскування, включення стандартизованих інструментів, таких як Camouflaging of Autistic Traits Questionnaire (CAT-Q);

врахування соціальних аспектів, оцінювання соціальних відносин дівчат із врахуванням не лише кількості друзів, але й рівня конфліктів у стосунках; використання індивідуалізованого підходу, детального обговорювання з дівчатами їх труднощів, використання додаткових форматів комунікації (наприклад, письмових відповідей чи малюнків).

Діагностика аутизму у дівчат і жінок однозначно потребує адаптації для врахування гендерних особливостей. Важливо, щоб клініцисти уникали стереотипів і брали до уваги такі фактори, як маскування, конфлікти у дружніх стосунках та супутні психічні розлади.

Джерело: Cook J., Hull L., Mandy W. (2024). “Improving Diagnostic Procedures in Autism for Girls and Women: A Narrative Review.” Neuropsychiatric Disease and Treatment, 20:505-514. DOI:10.2147/NDT.S372723.