Підлітки - ідеальний шторм.

Якщо вам, раптом, здається, що ваш підліток вже достатньо дорослий для того, щоб бути з вами на рівних, нести відповідальність, як то робите ви, розуміти вас хоча б так, як ви розумієте його🫣, завжди приймати зважені рішення, особливо в компанії однолітків, та навіть просто постійно і уважно слухати те, що ви говорите, і, тим паче, чути… то це вам точно тільки здається😇

Чому ж зарано посипати голову попелом, а ви не погані батьки, які «виховали таких неврівноважених хамів»?

Ну бо ваш особистий монстр - дуже вірогідно - стане цивілізованою і розсудливою людиною.

(Але це не точно😉)

В людей аж до 25(!) років все ще не остаточно розвинена префронтальна кора головного мозку (лобна доля). Це доведено інструментально і експериментально. І чим молодший ваш підліток, тим менш передбачуваний реальний стан розвитку його мозку, навіть якщо зовні це такий собі цілком дорослий дядя (чи тьотя).

Головна прикрість в тому, що саме ця частина мозку має важливе значення для вищих психічних функцій людини. Окрім моторики та мовлення, лобна доля відповідає за високорозвинені когнітивні функції, такі як увага, пам'ять, планування та аналіз ситуацій, прийняття рішень та контроль над імпульсами.

У підлітковому віці ці процеси прям сильно менш стабільні та ефективні порівняно з дорослим.

Саме ця частина мозку впливає на соціальну поведінку та взаємодію, розпізнавання емоцій, сприйняття інших людей, а також на власну емоційну реакцію.

Ураження лобної долі в дорослому віці може призвести до найрізноманітніших порушень, в тому числі й до кардинальних змін в характері та соціальному поводженні. І от саме ця доля зазнає постійного розвитку, швидкість якого не завжди відповідає гормональному і фізіологічному.

В той самий час у підлітків найбільш чутливою є

лімбічна система, яка відповідає за емоційність, центр задоволення та заохочення, а це часто-густо є передумовою ризикованої поведінки підлітків, які насамперед прагнуть розваг. А ми памʼятаємо, що префронтальна зона, яка оберігає нас від необдуманих вчинків, в наших «черешень» ще продовжує формування😉

А тепер уявіть, що перед вами людина, яка не завжди коректно розпізнає ваш вираз обличчя, не однаково з вами оцінює рівень небезпеки, навіть якщо розуміє (а не факт), що це небезпека, не має однакового з вами рівня виконавчого функціонування, має «трохи» несправну гальмівну систему, перебуває в естрогеново-тестостероновому штормі, наділена незрілою системою дофаміну, що вносить величезну лепту у ризиковану поведінку та труднощі у контролі імпульсів… а ви на повному серйозі очікуєте (і навіть вимагаєте) від неї бути рівною вам у відповідальності, доречності, контролі над своєю поведінкою… та в усьому. Нічого, окрім конфліктів і відчуження, з цього не вийде.

А тому запасайтесь терпінням, винішком та заспокійливими і приймайте свій ідеальний шторм. Він закінчиться, я перевіряла😇.

Там, далі, сонячно і штиль. (Ну майже😂)

Насолоджуйтесь!